Правило малого підприємства («Kleinunternehmerregelung», § 19 UStG)

Коротко: Податкове спрощення для самозайнятих/малих підприємств у Німеччині з низьким обігом — їм не потрібно показувати ПДВ у рахунках і подавати попередні декларації з ПДВ.

Докладніше: Застосовується до певних меж обігу (які можуть змінюватися, тому конкретної цифри тут немає). Той, хто його використовує, також не має права на відрахування вхідного податку (тобто не може повернути сплачений сам ПДВ) і зазвичай не потребує ідентифікатора ПДВ для повсякденного виставлення рахунків. Альтернатива — стандартне оподаткування, яке, навпаки, тягне повні обов’язки з ПДВ (показ ПДВ, попередні декларації).

Наш контекст: Актуально для юридичних текстів Emzett (вихідні дані) як один із двох варіантів, щойно бізнес буде зареєстровано — зараз не термінове (бізнесу ще немає, усе безкоштовне), але частина дорожньої карти реєстрації бізнесу приблизно через 10 місяців.

Подробиці

Не податкова/юридична консультація, а загальна класифікація. Основна ідея правила — адміністративне спрощення для дуже малої ділової активності: попередні декларації з ПДВ і правильне відображення ПДВ у кожному рахунку вимагають реальних адміністративних зусиль, не співмірних за малого обігу з заробленою сумою. Натомість за спрощення відпадає й право на відрахування вхідного податку — хто, наприклад, купує обладнання чи ПЗ з показаним ПДВ, тому його не повертають, на відміну від компанії на стандартному оподаткуванні.

За застосування правила сам рахунок має містити примітку, що ПДВ не показано через правило малого підприємства (звичайне формулювання: «Gemäß § 19 UStG wird keine Umsatzsteuer berechnet.» — «Згідно з § 19 UStG ПДВ не нараховується.») — легко пропускана, але обов’язкова частина правильного виставлення рахунків.

Добровільна відмова (вибір стандартного оподаткування)

Навіть залишаючись нижче порога обігу, можна добровільно відмовитися від правила малого підприємства й обрати стандартне оподаткування — розумно, наприклад, якщо ви продаєте переважно іншим підприємствам (B2B), які й так мають право відраховувати вхідний податок (показ ПДВ для них неважливий), але самі плануєте більші закупівлі з показаним ПДВ і хочете скористатися поверненням вхідного податку. Ця відмова обов’язкова на кілька років і не може перемикатися туди-сюди за бажанням, тому вирішувати її потрібно не легковажно.

Вплив на власне ціноутворення

Часто пропущений ефект: малі підприємства не вправі ПОКАЗУВАТИ ПДВ у рахунках, але це нічого не змінює в їхніх власних закупівельних цінах — постачальники/провайдери, у яких ви купуєте, як і раніше нараховують ПДВ цілком звичайно, і мале підприємство несе його повністю саме без відрахування вхідного податку. Для бізнес-моделі з високими закупівельними витратами (наприклад, купівля товарів, дорогі ліцензії на ПЗ) це навіть може бути економічно невигідно порівняно зі стандартним оподаткуванням, попри адміністративне спрощення.

Див. також: Обов’язок зазначати вихідні дані (§ 5 TMG)