Самоефективність: віра у власні сили

Коротко: Самоефективність — переконання, що ти здатен упоратися з певним завданням чи викликом власними силами. Поняття запровадив психолог Альберт Бандура (1977).

Докладніше: Самоефективність зазвичай стосується конкретних сфер, наприклад «Я вмію розв’язувати задачі з математики» або «Я можу виступати перед людьми». Люди з високою самоефективністю частіше ставлять собі складні цілі, довше не здаються після невдач і сприймають стрес як більш керований.

Подробиці

• Відмінність: Самооцінка описує, як людина оцінює себе як особистість; самоефективність стосується вміння, яке вона приписує собі в конкретній ситуації (selbstbewusstsein-staerken).
• Джерело 1, власні успіхи: Найсильніше діє досвід того, що ти сам упорався з чимось важким.
• Джерело 2, приклади: Бачити, як схожі на тебе люди справляються із завданням, додає сміливості: «Якщо вона змогла, зможу і я».
• Джерело 3, підтримка: Щире підбадьорення від інших може допомогти, але діє слабше за власні успіхи.
• Джерело 4, сигнали тіла: Те, як ти тлумачиш серцебиття чи хвилювання, впливає на впевненість; хвилювання не обов’язково означає нездатність.
• Маленькі кроки: Ділити великі цілі на здійсненні етапи, щоб регулярно переживати успіх (motivation-und-ziele-erreichen).
• Залишатися реалістом: Ідеться не про переоцінку себе, а про обґрунтовану впевненість, що спирається на досвід.
• Протилежність: Той, хто постійно переконується, що ні на що не може вплинути, радше розвиває протилежне — вивчену безпорадність (erlernte-hilflosigkeit).