Гортань і утворення голосу

Коротко: Гортань розташована на межі глотки й трахеї та виконує два завдання: захищає дихальні шляхи під час ковтання й за допомогою голосових складок створює голос.

Докладніше: Коли ми говоримо, повітря з легень проходить крізь зближені голосові складки й змушує їх коливатися. Основний тон, що виникає, підсилюється в глотці, ротовій і носовій порожнинах, а язик, губи та піднебіння перетворюють його на звуки мовлення.

Подробиці

• Будова: Гортань складається з кількох хрящів, з’єднаних зв’язками й м’язами; найбільший із них — щитоподібний хрящ, виступ якого можна намацати як кадик.
• Надгортанник: Під час ковтання надгортанник закриває вхід до гортані, щоб їжа й напої потрапляли до стравоходу, а не до трахеї (verdauungssystem-vom-mund-bis-zum-darm).
• Кашель як захист: Якщо щось усе ж потрапляє до гортані, виникає сильний кашльовий рефлекс, який має виштовхнути стороннє тіло (verschlucken-und-heimlich-griff).
• Голосові складки: Під час дихання обидві голосові складки широко розкриті, а під час мовлення зближуються й під дією потоку повітря починають швидко коливатися.
• Висота тону: Що сильніше натягнуті й що тонші голосові складки, то швидше вони коливаються і то вище звучить голос.
• Гучність: Сильніший потік повітря з легень робить голос гучнішим, тому мовлення й дихання тісно пов’язані (atmung-und-lunge).
• Тембр і звуки: Глотка, ротова порожнина й носові порожнини слугують резонаторами та надають кожному голосу власного тембру, а язик, губи й зуби формують окремі звуки.
• Мутація голосу: У період статевого дозрівання гортань росте, у хлопців зазвичай помітно сильніше; голосові складки видовжуються, і голос стає нижчим.
• Шепіт і захриплість: Під час шепоту голосові складки не коливаються, і звуки утворюються лише шумом повітря; захриплість, що триває довше кількох тижнів, слід показати лікареві.