Поверхневий натяг і капілярність

Коротко: Поверхня води поводиться як тонка натягнута плівка. Тому водомірки можуть бігати ставком, а краплі стають круглими.

Докладніше: Молекули води притягуються одна до одної. Усередині рідини ці сили діють з усіх боків, а на поверхні сусідів згори немає, тому молекули там втягуються всередину. Так рідина прагне зробити свою поверхню якомога меншою.

Подробиці

• Круглі краплі: За однакового об’єму найменшу поверхню має куля. Тому маленькі краплі й мильні бульбашки майже кулясті.
• Водомірки: Ці комахи розподіляють свою невелику вагу на водовідштовхувальні лапки й не тонуть, бо їх тримає поверхнева плівка.
• Дослід зі скріпкою: Якщо обережно покласти скріпку плазом на воду, вона триматиметься на поверхні, хоча метал щільніший за воду. Крапля засобу для миття посуду одразу змушує її потонути.
• Мийний засіб: Поверхнево-активні речовини знижують поверхневий натяг. Вода легше проникає в тканини й щілини та відокремлює бруд.
• Капілярність: У дуже вузьких трубочках вода сама піднімається вгору, бо прилипає до стінок, а поверхневий натяг тягне за собою решту води. Що вужча трубка, то вищий підйом.
• У побуті: Паперові рушники, губки, рушники й ґноти вбирають рідину через тонкі капіляри. Так само волога може підніматися в мурованих стінах.
• У рослинах: Капілярні сили беруть участь у перенесенні води в рослинах, але основну роботу виконує тяга від випаровування через листя.
• Вигнута поверхня: У склянці вода біля краю трохи піднімається й утворює увігнуту поверхню — меніск. Ртуть, навпаки, вигинається вгору, бо майже не змочує скло.
• Зв’язки: Як діють ПАР і як поводиться вода в різних агрегатних станах (seife-und-tenside-wie-sie-reinigen, aggregatzustaende).