Раціоналізм та емпіризм
Коротко: Раціоналізм та емпіризм — дві протилежні філософські позиції щодо питання походження знання. Раціоналісти підкреслюють розум, емпірики — чуттєвий досвід як джерело знання.
Докладніше: Ця дискусія вирішальним чином сформувала європейську філософію, особливо XVII та XVIII століть.
Подробиці
- Раціоналізм: Декарт стверджував, що достовірне знання досягається логічним мисленням, а не чуттєвим досвідом.
- Вроджені ідеї: Раціоналісти часто вірили у вроджені поняття, присутні в розумі незалежно від досвіду.
- Емпіризм: Локк і Г’юм стверджували, що все знання врешті-решт походить із чуттєвого досвіду.
- Tabula rasa: Локк описував людський розум при народженні як чистий аркуш, що заповнюється лише через досвід.
- Скептицизм Г’юма: Г’юм засумнівався навіть у надійності причинно-наслідкових зв’язків, що спираються лише на повторюваний досвід.
- Синтез Канта: Іммануїл Кант пізніше спробував об’єднати обидві позиції, пов’язавши досвід зі структурами розуму.
- Сучасна значущість: Ця дискусія досі відлунюється у філософії науки та теорії пізнання (erkenntnistheorie-wissen-und-glauben, logik-grundlagen-schluesse).