Метапізнання: міркувати про власне навчання

Коротко: Метапізнання (метакогніція) означає спостерігати за власним мисленням і навчанням та керувати ними: що я вже знаю, чого не знаю і яка стратегія допоможе зараз? Термін набув популярності в 1970-х роках передусім завдяки психологові Джону Флейвеллу.

Докладніше: Хто добре вчиться, той не просто старанний, а планує, перевіряє й коригує свій підхід. Дослідження показують, що ці навички можна тренувати і що вони пов’язані з кращими результатами навчання.

Подробиці

• Планувати: Перед заняттям з’ясувати мету, скільки є часу і який метод підходить.
• Відстежувати: Під час навчання перевіряти: я справді це розумію чи просто читаю?
• Оцінювати: Після заняття подумати, що спрацювало і що наступного разу зробити інакше.
• Ілюзія компетентності: Багато хто переоцінює свої знання, бо знайомий матеріал здається зрозумілим; самоперевірка чесніше показує, що засвоєно (testeffekt-und-abrufueben).
• Корисні запитання: «Чи зміг би я пояснити це комусь?», «Де я не впевнений?», «Яке завдання здивувало б мене на іспиті?» (feynman-methode).
• Щоденник навчання: Короткі нотатки після кожного заняття роблять поступ і проблеми видимими.
• Аналізувати помилки: Перевірені контрольні та вправи дають цінні підказки, якої стратегії бракує (fehler-aus-klausuren-richtig-auswerten).
• Змінювати стратегії: Помітивши, що метод не допомагає, варто свідомо спробувати інший, а не просто довше робити те саме.
• Для будь-якого віку: Навіть молодші школярі можуть навчитися говорити про своє навчання; з практикою це стає звичкою.