Картки та система Лейтнера

Коротко: На лицьовому боці картки — запитання, на звороті — відповідь. У системі Лейтнера картки, на які ви відповіли правильно, переходять у відділення, яке повторюють рідше; картки з помилкою повертаються на початок.

Докладніше: Систему описав журналіст Себастьян Лейтнер 1972 року в книжці «So lernt man lernen» («Як навчитися вчитися»). Вона поєднує два добре підтверджені принципи: активне пригадування та інтервальне повторення. Складне повторюють частіше, знайоме — рідше.

Подробиці

• Будова: Скринька для карток, зазвичай із п’ятьма відділеннями; перше повторюють найчастіше, кожне наступне — рідше.
• Порядок роботи: Нові картки потрапляють у відділення 1. Правильно відповідена картка переходить на одне відділення далі, неправильно відповідена повертається до відділення 1.
• Інтервали: Наприклад, відділення 1 — щодня, відділення 2 — раз на кілька днів, відділення 3 — щотижня і так далі; точні інтервали можна змінювати.
• Добрі картки: Одне запитання на картку, коротко й однозначно; краще кілька маленьких карток, ніж одна перевантажена.
• Робити самому: Самостійно формулювати картки — вже крок навчання; готові набори заощаджують час, але часто гірше допомагають зрозуміти матеріал.
• Перевіряти чесно: Спершу відповісти вголос або подумки, потім перевернути картку; «я б знав» не рахується (testeffekt-und-abrufueben).
• Цифрові варіанти: Застосунки на кшталт Anki автоматично планують повторення за схожими принципами (vergessenskurve-und-wiederholen).
• Для чого підходить: Ідеально для слів, термінів, дат і формул; для ширших взаємозв’язків варто додатково планувати пояснення й практику (gedaechtnistechniken-und-mnemotechnik).