Метод Корнелла: нотатки за системою

Коротко: Метод Корнелла поділяє кожну сторінку нотаток на три ділянки: широку колонку для записів, вузьку колонку для ключових слів і запитань і смугу внизу для підсумку. Так нотатки одразу стають навчальним матеріалом.

Докладніше: Систему розробив Волтер Паук у Корнельському університеті в 1950-х роках; відомою вона стала завдяки його книжці «How to Study in College». Основна користь з’являється під час подальшої роботи: формулювання запитань, підсумовування й самоперевірки.

Подробиці

• Поділити сторінку: Праворуч приблизно дві третини для записів, ліворуч третина для ключових слів, унизу кілька рядків для підсумку.
• Під час заняття: У велику колонку записувати лише найважливіше своїми словами, зі скороченнями й проміжками між розділами.
• Невдовзі після: Того самого або наступного дня заповнити прогалини й вписати в ліву колонку ключові поняття та запитання до кожного розділу.
• Підсумувати: У нижньому полі викласти суть сторінки у двох–чотирьох реченнях.
• Перевіряти себе: Закрити праву колонку й відповісти на запитання ліворуч з пам’яті (testeffekt-und-abrufueben).
• Регулярно повторювати: Запитання добре підходять для повторного опрацювання матеріалу через проміжки часу (vergessenskurve-und-wiederholen).
• Папір чи цифра: Метод працює як із блокнотом і ручкою, так і з застосунками для нотаток, що дозволяють шаблон із трьох ділянок.
• Чесна оцінка: Особлива розмітка сама по собі розумнішим не робить; вирішальні власні формулювання й подальша самоперевірка.
• Альтернативи: Для зв’язків і збирання ідей краще можуть підійти ментальні карти (notizen-machen-und-mindmaps).