Паризька кліматична угода

Коротко: Паризька угода — міжнародний договір, у якому майже всі держави світу зобов’язуються обмежити глобальне потепління. Її було ухвалено в грудні 2015 року на кліматичній конференції ООН у Парижі, а в листопаді 2016 року вона набула чинності.

Докладніше: На відміну від попередніх угод, вона не встановлює згори фіксованих обсягів скорочення викидів для окремих країн. Натомість кожна країна заявляє власні кліматичні цілі, які мають регулярно переглядатися й посилюватися.

Подробиці

• Температурна мета: Потепління має утримуватися значно нижче 2 градусів Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем, і слід докладати зусиль, щоб обмежити його 1,5 градуса.
• Чому 1,5 градуса: Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) показала, що багато ризиків, як-от екстремальна спека, підвищення рівня моря та втрата видів, за 2 градусів значно вищі, ніж за 1,5 градуса.
• Національні внески: Кожна країна подає так звані визначені на національному рівні внески (НВВ) і має приблизно раз на п’ять років оновлювати їх і робити амбітнішими.
• Нульовий баланс: У другій половині століття має бути досягнута рівновага між викинутими та знову поглинутими парниковими газами.
• Глобальне підбиття підсумків: Через регулярні проміжки часу оцінюють, наскільки просунувся світ загалом; перше підбиття підсумків завершилося у 2023 році.
• Адаптація та фінансування: Угода охоплює також адаптацію до наслідків зміни клімату та підтримку бідніших країн із боку промислово розвинених держав.
• Обов’язковість: Обов’язковими є передусім процедури, тобто подавати цілі, звітувати про них і переглядати їх; рівень власних цілей кожна країна визначає сама.
• Виходи з угоди: США вийшли з угоди за президента Трампа, повернулися у 2021 році й у 2025 році знову оголосили про вихід; решта сторін залишилася в угоді.
• Стан виконання: За оцінкою ООН і МГЕЗК, оголошених досі заходів поки недостатньо, щоб надійно досягти цілей угоди (klimawandel-grundlagen, treibhauseffekt, erneuerbare-energien-ueberblick).