Імпресіонізм у живописі

Коротко: Імпресіонізм — мистецький напрям, що виник у Франції в 1860–1870-х роках. Його художники прагнули вловити швидкоплинне враження від миті, передусім дію світла й кольору.

Докладніше: Замість гладкого, детально виписаного майстерного живопису імпресіоністи робили ставку на помітні мазки, світлі фарби та сюжети з повсякденного життя. Спочатку офіційний мистецький світ часто їх відкидав, а нині їхні твори належать до найвідоміших в історії мистецтва.

Подробиці

• Назва: Вона походить від картини Клода Моне «Враження. Схід сонця», показаної 1874 року на незалежній груповій виставці в Парижі; один критик спершу вжив цей термін глузливо.
• Важливі митці: До найвідоміших представників належать Клод Моне, П’єр Огюст Ренуар, Едгар Деґа, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей і Берта Морізо.
• Живопис просто неба: Багато імпресіоністів писали на пленері, щоб безпосередньо спостерігати світло й погоду; цьому сприяли фарби в тюбиках, які було легко носити з собою.
• Техніка: Фарби часто клали поруч, не змішуючи, тож вони змішувалися лише в оці глядача; тіні нерідко писали кольоровими, а не чорними.
• Сюжети: Популярними були краєвиди, сади, береги річок, вокзали, кав’ярні, танцювальні вечори та сцени сучасного міського життя.
• Серії: Моне писав той самий мотив, наприклад стоги сіна чи Руанський собор, багато разів у різний час доби, щоб показати зміну світла.
• Впливи: Фотографія та японська кольорова гравюра на дереві спонукали художників до незвичного кадрування й нових композицій.
• Імпресіонізм у Німеччині: Важливими німецькими представниками вважаються Макс Ліберман, Ловіс Корінт і Макс Слефогт.
• Що було далі: Такі митці, як Поль Сезанн, Вінсент ван Гог, Поль Ґоґен і Жорж Сера, розвинули ці ідеї далі й належать до постімпресіонізму (kunstepochen-im-ueberblick, moderne-kunstrichtungen-ueberblick, farbenlehre-grundlagen).