Парі Паскаля

Коротко: Парі Паскаля — аргумент французького математика й філософа XVII століття Блеза Паскаля. Він стверджує, що розумно ставити на існування Бога, бо втратити при цьому можна небагато, а виграти — нескінченно багато.

Докладніше: Аргумент не намагається довести, що Бог існує. Це міркування про ухвалення рішень в умовах невизначеності, і його вважають раннім прикладом мислення в дусі теорії рішень.

Подробиці

• Походження: Міркування міститься в «Думках» Паскаля — збірці нотаток, опублікованій лише після його смерті.
• Чотири випадки: Хто вірить і Бог існує, виграє все; хто вірить, а Бога немає, втрачає небагато; хто не вірить, а Бог існує, втрачає все; хто не вірить і Бога немає, виграє небагато.
• Логіка міркування: Оскільки нескінченний виграш переважує будь-яку скінченну ставку, за цим розрахунком віра видається кращим вибором навіть за малої ймовірності.
• Очікувана цінність: Паскаль працював і над основами теорії ймовірностей, і парі по суті використовує ідею зважування виграшу та ймовірності.
• Заперечення про багатьох богів: Критики вказують, що існує багато релігій із різними богами, тож незрозуміло, на якого саме слід ставити.
• Віра за наказом: Інше заперечення полягає в тому, що не можна просто вирішити в щось вірити; Паскаль пропонував дотримуватися релігійної практики, щоб віра з часом з’явилася.
• Щирість віри: Дехто запитує, чи була б узагалі цінною в релігійному сенсі віра, що виникла з розрахунку вигоди.
• Розрахунок із нескінченністю: Філософи також обговорюють, чи можна взагалі осмислено використовувати нескінченні величини в подібних розрахунках.
• Значення сьогодні: Парі досі обговорюють у філософії, філософії релігії та теорії рішень, незалежно від того, чи погоджується з ним людина (logik-grundlagen-schluesse, erkenntnistheorie-wissen-und-glauben, trugschluesse-erkennen).