Шліфування деревини: зернистість і техніка

Коротко: Шліфування робить дерев’яні поверхні гладкими й готує їх до нанесення олії, лазурі чи лаку. Працюють від крупної зернистості до дрібної, доки не вийде потрібна поверхня.

Докладніше: Зернистість наждачного паперу зазвичай позначають літерою P і числом: що більше число, то дрібніше зерно. Якщо пропускати ступені зернистості чи шліфувати впоперек волокон, подряпини часто стають помітними лише після покриття.

Подробиці

• Крупне зерно: Приблизно від P40 до P80 — для зняття старої фарби чи вирівнювання нерівних поверхонь.
• Середнє зерно: Приблизно від P100 до P150 — для усунення слідів грубого шліфування та підготовки поверхні.
• Дрібне зерно: Приблизно від P180 до P240 виходить гладка поверхня під покриття; ще дрібніше зерно використовують для проміжного шліфування між шарами лаку.
• Поетапно: Змінюючи папір, не варто сильно перескакувати через ступені, бо дрібний папір майже не прибирає глибоких подряпин.
• Уздовж волокон: Вручну завжди шліфуйте за напрямком волокон; поперечні подряпини особливо помітні після просочення олією чи морилкою.
• Інструменти: Для невеликих площ достатньо шліфувального бруска, для великих підходять вібраційні або ексцентрикові шліфмашини, для кутів — дельташліфувальні.
• Підняття ворсу: Перед покриттями на водній основі деревину можна трохи зволожити, дати висохнути й акуратно зішліфувати підняті волокна.
• Захист від пилу: Деревний пил шкідливий для здоров’я, а пил дуба й бука навіть класифікується як канцерогенний; тому використовуйте пиловідсмоктування, відповідний респіратор, наприклад FFP2, і захисні окуляри.
• Старі покриття: Дуже старі шари фарби можуть містити шкідливі речовини, наприклад свинець; у разі сумніву не шліфуйте їх насухо й зверніться по пораду до фахівців (holz-arten-und-eigenschaften, holz-leimen-und-verbinden).