Суспільні блага і проблема безбілетника

Коротко: Суспільні блага — це блага, від користування якими нікого не можна виключити і споживання яких однією людиною не зменшує їхньої доступності для інших. Оскільки ними можна користуватися й без оплати, ринок часто не забезпечує їх у достатній кількості.

Докладніше: Економічна теорія класифікує блага за двома ознаками: виключуваність і конкурентність у споживанні. Так виокремлюють приватні блага, суспільні блага, спільні ресурси та клубні блага.

Подробиці

• Невиключуваність: Не допустити людей до користування технічно неможливо або дуже дорого, як у випадку з дамбою чи вуличним освітленням.
• Неконкурентність: Якщо благом користується ще одна людина, іншим лишається стільки ж, наприклад у випадку захисту, який забезпечує національна оборона.
• Безбілетники: Хто знає, що отримає вигоду й без власного внеску, має стимул не платити; якщо так чинять багато людей, благо не створюється взагалі або створюється в недостатньому обсязі.
• Роль держави: Тому суспільні блага часто фінансуються за рахунок податків і надаються або замовляються державою.
• Приватні блага: Хліб чи куртка є і виключуваними, і конкурентними, тож ринок, як правило, добре їх забезпечує.
• Спільні ресурси: Спільні ресурси, наприклад рибні запаси, майже невиключувані, але конкурентні, що може призводити до їх надмірного використання.
• Клубні блага: Такі блага, як платне телебачення, виключувані, але до певної межі потужності неконкурентні.
• Розмиті межі: Багато благ перебувають між категоріями; дорога може стати конкурентною під час затору й виключуваною завдяки платі за проїзд.
• Різні погляди: Економісти сперечаються про те, скільки має надавати держава і коли достатньо приватних чи добровільних рішень (externalitaeten-grundlagen, steuern-arten-und-prinzipien).