Плівкова фотографія: основи

Коротко: У плівковій (аналоговій) фотографії зображення фіксує не матриця, а світлочутлива плівка. Видимим воно стає лише після хімічного проявлення.

Докладніше: Оскільки кожен кадр коштує плівки й проявлення, а результат не видно одразу, багато хто знімає усвідомленіше. Ця неквапливість і особливий вигляд плівкових знімків — причини, через які аналогова фотографія знову популярна.

Подробиці

• Формати плівки: Найпоширеніша — 35-мм плівка з кадром 24 × 36 міліметрів, більші негативи дає середньоформатна плівка.
• Негатив і слайд: Негативна плівка показує яскравість і кольори навпаки й стає позитивом лише під час друку чи сканування, а слайдова плівка одразу дає позитив.
• Світлочутливість: Значення ISO задане для всієї плівки, тому його обирають до заряджання камери з огляду на очікуване освітлення.
• Обмежена кількість кадрів: На 35-мм плівці зазвичай 24 або 36 кадрів, що спонукає знімати вдумливо.
• Фотографічна широта: Кольорова негативна плівка зазвичай краще пробачає переекспозицію, ніж недоекспозицію, а слайдова вимагає дуже точної експозиції.
• Проявлення: Чорно-білу плівку можна проявити вдома за допомогою проявника, стоп-ванни й фіксажу; кольорові плівки зазвичай обробляють у лабораторії.
• Фотолабораторія: Збільшувач проєктує негатив на фотопапір, який потім теж проявляють хімічно.
• Сканування: Багато хто сканує плівки, щоб використовувати знімки в цифровому вигляді та ділитися ними.
• Характерний вигляд: Зерно плівки, власна кольоропередача й м’які переходи у світлих ділянках визначають характер аналогових знімків (schwarzweissfotografie-grundlagen, iso-und-bildrauschen, belichtungsmessung-grundlagen).