Акордеон: будова та гра

Коротко: Акордеон — міховий інструмент: міх створює потік повітря, який змушує коливатися металеві язички. Права рука грає мелодію, ліва — бас і акорди супроводу.

Докладніше: Він належить до язичкових інструментів, як губна гармоніка й бандонеон. Такі інструменти з’явилися на початку XIX століття, а один із ранніх патентів на «Accordion» видали у Відні 1829 року.

Подробиці

• Міх: Під час розтягування й стискання міха повітря проходить повз язички; тиском міха регулюють гучність і виразність.
• Права клавіатура: У клавішного акордеона праворуч фортепіанна клавіатура, у кнопкового — ряди кнопок.
• Ліва клавіатура: У поширеній готовій системі (страделла) кожна кнопка дає або басовий звук, або готовий акорд — мажорний, мінорний чи септакорд.
• Регістри: Перемикачі поєднують різні набори язичків і так змінюють тембр, роблячи його, наприклад, яскравішим або повнішим.
• Хроматичний і діатонічний: Хроматичні акордеони дають той самий звук на розтягування й стискання, а діатонічні інструменти, як-от штирійська гармоніка, — різні звуки залежно від напрямку міха.
• Споріднені інструменти: Бандонеон і концертина працюють за тим самим принципом; бандонеон особливо пов’язаний з аргентинським танго.
• Музичні стилі: Акордеон звучить у народній музиці, французькому мюзеті, польці, фолку й поп-музиці, а також у класичних концертних творах.
• Розмір і вага: Для дітей і початківців є менші інструменти з меншою кількістю басів, адже великі акордеони бувають важкими.
• Навчання: Спершу окремо відпрацьовують мелодію правою рукою, басово-акордовий супровід лівою та плавну зміну напрямку міха (musikinstrumente-familien, akkorde-grundlagen, instrument-effektiv-ueben).