Революція 1848–1849 років у Німеччині

Коротко: Під час революції 1848–1849 років мешканці німецьких держав вимагали громадянських свобод, конституції та єдиної національної держави. Революція зазнала поразки, але її ідеї ще довго впливали на історію.

Докладніше: Під впливом Лютневої революції у Франції в березні 1848 року в багатьох німецьких державах почалися протести й повстання. У франкфуртській церкві Святого Павла зібрався перший вільно обраний загальнонімецький парламент.

Подробиці

• Вихідна ситуація: Німецький союз складався з багатьох окремих держав. Цензура, придушення політичних рухів, економічні труднощі й неврожаї посилювали невдоволення.
• Березневі вимоги: Серед вимог були свобода преси, свобода зібрань, суд присяжних, конституції та загальнонімецький парламент.
• Перші успіхи: Багато князів спершу поступилися й призначили ліберальні уряди — так звані березневі міністерства. У Берліні відбулися криваві вуличні бої.
• Паульскірхе: Від травня 1848 року засідали Франкфуртські національні збори. Їхніми депутатами були переважно освічені містяни — юристи, професори, урядовці.
• Основні права: Парламент ухвалив перелік основних прав, зокрема рівність перед законом, свободу думки та свободу віросповідання.
• Головна суперечка: Обговорювали, чи має Австрія входити до нової держави (великонімецький шлях), чи ні (малонімецький шлях). Зрештою переміг малонімецький варіант.
• Поразка: У квітні 1849 року прусський король Фрідріх Вільгельм IV відмовився від запропонованої йому імператорської корони. Останні повстання, наприклад у Бадені, до літа 1849 року придушили військовою силою.
• Наслідки: Багатьох революціонерів переслідували, або вони емігрували, значна частина — до Сполучених Штатів. Об’єднання Німеччини відбулося лише 1871 року — згори й під проводом Пруссії.
• Спадщина: Чорно-червоно-золоті кольори й перелік основних прав Паульскірхе стали взірцем для Веймарської конституції та Основного закону (weimarer-republik, napoleon-und-europa, aufklaerung-und-franzoesische-revolution).