Ініціалізація процесора

Коротко: Ініціалізація процесора — це перший крок після ввімкнення живлення: процесор приводить себе у визначений початковий стан і починає виконувати прошивку з фіксованої адреси.

Докладніше: Щойно блок живлення повідомляє «power good», чипсет знімає скидання. Процесор запускається в найпростішому режимі роботи, 16-бітному реальному режимі (x86), і виконує першу команду за адресою вектора скидання (на x86 трохи нижче 4 ГіБ, 0xFFFFFFF0). Там міститься перехід у прошивку.

Подробиці

1. Скидання: регістри, прапорці та кеші мають визначені початкові значення, кеш і віртуальна пам’ять ще вимкнені.
2. Вектор скидання: прошивка (у флеш-чипі, відображеному через чипсет) видає першу команду.
3. Рання прошивка (SEC/PEI в UEFI): процесор готується до роботи: завантажується мікрокод, кеші використовуються як тимчасова пам’ять («cache as RAM»), налаштовується контролер пам’яті.
4. Налаштування основної пам’яті: навчання DRAM — прошивка вимірює затримки й встановлює таймінги. Після цього є придатна до використання RAM.
5. Запуск інших ядер: перше ядро (BSP, bootstrap processor) будить решту (AP, application processors) стартовим сигналом.
6. Перемикання режиму: від 16-бітного реального режиму через 32-бітний захищений до 64-бітного довгого режиму. UEFI робить це рано; за BIOS — лише завантажувач.
7. Передача керування: прошивка запускає драйвери, POST і потім завантажувач.

• Оновлення мікрокоду процесора надходять через UEFI або операційну систему й усувають помилки та вразливості.
• Безпека: сучасні процесори перевіряють підписи прошивки одразу під час запуску (Boot Guard, PSP, захищений процесор).
• ARM: запускається у власному завантажувальному ROM, який завантажує й перевіряє наступну стадію.

Див. також: Сигнал power-good, POST (power-on self-test), Процес завантаження комп’ютера з Windows 11