Комунікація

Коротко: У контексті ІТ — обмін даними між двома чи кількома пристроями або застосунками через мережу.

Докладніше: Цифрова комунікація завжди дотримується узгодженого протоколу, що визначає формат, порядок і зміст повідомлень, якими обмінюються. Розрізняють, серед іншого, синхронну (обидві сторони активні одночасно, наприклад дзвінок) та асинхронну комунікацію (зі зсувом у часі, наприклад електронна пошта), а також орієнтоване на з’єднання (TCP) і без з’єднання (UDP) передавання.

Подробиці

Важливі розрізнювальні осі цифрової комунікації:

• Синхронна та асинхронна: за синхронної комунікації (наприклад, відеодзвінок, з’єднання WebSocket) обидві сторони мають бути активні одночасно; за асинхронної (електронна пошта, повідомлення в черзі) отримувач може обробити повідомлення із затримкою.
• З з’єднанням і без з’єднання: TCP встановлює фіксоване з’єднання перед власне обміном даними й гарантує надійну доставку; UDP просто надсилає пакети без з’єднання і без гарантії доставки.
• Unicast і broadcast/multicast: комунікація може бути спрямована рівно одному отримувачу (unicast), усім учасникам мережі (broadcast) або обраній групі (multicast).
• Клієнт-сервер і однорангова (peer-to-peer): у більшості вебзастосунків клієнти спілкуються виключно з центральним сервером; в однорангових системах учасники спілкуються напряму один з одним, без центрального посередника.

Кожне з цих рішень — компроміс: TCP надійніший, але повільніший за UDP; синхронна комунікація відчувається безпосередньою, але вимагає одночасної доступності обох сторін. Яка модель підходить, сильно залежить від сценарію використання — система чату і служба потокового відео часто навмисно ухвалюють тут різні рішення.

Див. також: Протокол без з’єднання, Протокол